Роксолана Жаркова "Все добре"

Все добре. Ми знову у зоні вай-фаю.

Бог зазирає у нас без дротів і щитів.

Після цієї зимовійни я впізнаю

Твої долоні? Аби він цього лиш захотів…

Не вони. То небо наводить приціли.

І кулі маркують, як проби, наші тіла.

Новинам не вір. Ми вкотре з тобою вціліли.

Без тилу. Без тіла. Нас тала вода несла.

Не вони. То невірство нам стіни крише.

Крихтами слів на годівниці мовчань

Озивається Бог, шепоче все тихше і тихше.

Не ставить “зарах” у книжечці болюнавчань.

То не вони. Ми ж у себе – свої ж набої.

В поранених душах – ніжності б хромосому.

Все добре. Все разом. Вмирати чи жити – обоє.

З весною шукати сліди у наше “додому”…