Я тебе
не любив. Тільки пестив доглянуте тіло.
І за
руку тримав, якщо шлях видавався слизьким.
Я по
лезу ходив, коли поруч ти спала, щаслива,
Розкидаючи
сни в унісон автострадам міським.
Я
ховав почуття у байдужі глибокі шухляди.
Не
питав, як живеш. І не бачив бурштинових сліз.
Лиш
приносив тобі тимчасову, як спалах, відраду.
Лиш
тягар самоти за тобою завбачливо ніс.
Я тебе
не любив. А летів стрімголов на свободу.
Повертався
тоді, коли голос твій вперто мовчав.
І
навпроти сідав. І здивовано пив твою вроду…
Я тебе
не кохав?
