І тінь місяцехода вже зорям не чужа.
А місяць все такий же: і молодик, і повен,
і серпик, і рогалик, і місяць, як діжа.
А місяць все такий же, він - місяць, місяченкьо,
як вчора, позавчора і хтозна ще коли!
І добре, що над нами він висить височенько,
а то б уже й на ньому болото розвели.
Ходили б там по ньому п'янички петельгузі.
Питали б його зорі, чого він не блищить.
Стоїть над нами Всесвіт у зоряній кольчузі,
і повен місяць сходить над нами, ніби щит.
А місяць все такий же: і молодик, і повен,
і серпик, і рогалик, і місяць, як діжа.
А місяць все такий же, він - місяць, місяченкьо,
як вчора, позавчора і хтозна ще коли!
І добре, що над нами він висить височенько,
а то б уже й на ньому болото розвели.
Ходили б там по ньому п'янички петельгузі.
Питали б його зорі, чого він не блищить.
Стоїть над нами Всесвіт у зоряній кольчузі,
і повен місяць сходить над нами, ніби щит.
Немає коментарів:
Дописати коментар