Наталія Лозінська "Доле"

Доле

Шукай мене, тікай від мене…

Крізь тріщину в земній корі.

Топи мене у власних планах,

Топи мене у зливах, у дощі..

Тримай мене за руки і за миті,

Даровані тобою навіки...

Ховай мене далеко на полиці,

Від всіх на світі, від чужих зіниць...

Мальована, невиспана, невмита...

Загублена між тисячі доріг,

Живеш в картинах, на крилі синиці...

Ти невловима, ти – мій оберіг.

Чого ж на ґанку мій світанок

Завжди чекає лиш тебе?

Чого крадеш ти мій сніданок?

І де мій час? Куди все йде?

Постій, постій хоча б хвилину...

Я зупиняюсь… і ти теж .

Ти говорила, невловима..

А я зловила – й  до небес ...

Я полетіла, та без тебе...

Ти мій тягар, моє клеймо..

Я буду завжди в твоїх планах,

Тебе ж у моїх не було…