Блукають
янголи – самотні і забуті,
Облиті брудом нашої брехні,
Святою ласкою до нас прикуті...
Блукають янголи…А ми, сліпі,
Снуємо світом, погляди ховаючи.
Шукаєм раю! (Боже, де ж той рай?)
І б`ємо цвяхи, душі розпинаючи,
А потім кажем серцю: не ридай...
Немає коментарів:
Дописати коментар