вівторок, 17 листопада 2015 р.

Костянтин Мордатенко "Калюжки мої наморщені!"



калю́жки мої намóрщені!

відсьóрбую, впáвши, гладь;
в груднині кипить Водóхреще
під скрегіт криничних ляд;

брижáті цілую брíвоньки,

зануривши пýчку вглиб,
корóмислами замрíяні,
коли кружеля́є лист;

калюжки мої довíрливі!

я вас обійня́ть ладéн;
читаєте небо – відрами,
розлитий туман ссетé;

співаєте гíмни – нóчвами,

щоб кожен цей страх відчув;
ріллю́ рожаїсту смóкчете
і просите ще дощу…



Немає коментарів:

Дописати коментар