калю́жки мої намóрщені!
відсьóрбую, впáвши, гладь;
в груднині кипить Водóхреще
під скрегіт криничних ляд;
брижáті цілую брíвоньки,
зануривши пýчку вглиб,
корóмислами замрíяні,
коли кружеля́є лист;
калюжки мої довíрливі!
я вас обійня́ть ладéн;
читаєте небо – відрами,
розлитий туман ссетé;
співаєте гíмни – нóчвами,
щоб кожен цей страх відчув;
ріллю́ рожаїсту смóкчете
і просите ще дощу…
Немає коментарів:
Дописати коментар