Я думала, — це так, а то була вже Доля.
Душа
ледь встигла стати на крило,
і
раптом входить Вічність без пароля,
і все,
що буде, вчора вже було.
А
врешті, що ж, одмучилась і годі.
Але ж
обридла звичка до нещасть!
Безмірно
жаль, що ніжність вже не в моді.
І що
життя ніхто вже не віддасть.
Немає коментарів:
Дописати коментар