Ліна Костенко "І засміялась провесінь..."

                                      І  засміялась  провесінь:  -  Пора!  -

за  Чорним  шляхом,  за  Великим  Лугом  -
дивлюсь:  мій  прадід,  і  пра-пра,  пра-пра  -
усі  ідуть  за  часом,  як  за  плугом.

За  ланом  лан,  за  ланом  лан  і  лан,
за  Чорним  Шляхом,  за  Великим  Лугом,
вони  уже  в  тумані  -  як  туман  -
усі  вже  йдуть  за  часом,  як  за  плугом.

Яка  важка  у  вічності  хода!  -
за  Чорним  Шляхом,  за  Великим  Лугом.
Така  свавільна,  вільна,  молода  -
невже  і  я  іду  вже,  як  за  плугом?!

                                     І  що  зорю?  Який  засію  лан?
                                     За  Чорним  Шляхом,  за  Великим  Лугом
                                     Невже  і  я  в  тумані  -  як  туман  -
                                     і  я  вже  йду  за  часом,  як  за  плугом?..