Надя Ковалюк "Я ще люблю…на превеликий жаль"

Я ще люблю…на превеликий жаль…
Забути не змогла чи не зуміла…
І знову біль, немов струни скрипаль,
Торкається і надриває тіло.

І спогади… заміщують думки,
Гортають за сторінкою сторінку…
Десь є щасливі люди, та не ми…
Я - не твоя… єдина в світі жінка.

Дісталось нам в житті - гірке вино…
Я відчуваю серцем твою тугу.
Ми дзвонимо… і в трубку мовчимо…
Страждаєм один одним, як недугом.

Неумолима доля в нас така…
Коли у небі - сонце, в серці - злива.
Ти - з іншою, хоча на серці - я.
Я - з іншим, та без тебе - не щаслива…

Ми любимо… на превеликий жаль…
Бо сім’ї ми не зможем зруйнувати…
Якщо на небі ще існує рай -
То він для тих, хто вміє так кохати…