Ліна Костенко "І скаже світ: "Ти крихта у мені"

І  скаже  світ:  "Ти  крихта  у  мені.
Ти  світлий  біль  в  тяжкому  урагані.
Твоя  любов  -  на  грані  маячні
і  віра  -  у  наївності  на  грані.

Що  можеш  ти,  розгублене  дитя,
зробити  для  вселюдського  прогресу?"
" Я  можу  тільки  кинути  життя
історії  кривавій  під  колеса.

Хоч  знаю:  все  це  їй  не  первина.
                                                                       Але  колись  нап'ється  ж  до  переситу!
                                                                      Захоче  випити  не  крові,  а  вина
                                                                      за  щастя  людства,  за  здоров'я  всесвіту!"