Борис Олійник "В час туманів за далеким Світязем..."

В  час  туманів  за  далеким  Світязем,
В  сум  снігів,  що  випили  тепло,
Раптом  погляд  твій  мені  засвітиться
І  волосся  золоте  крило.

Вже  мій  сад  збирається  до  вересня.
Б'є  вітрів  осінніх  перегуд.
Я  не  знаю,  чи  коли  повернеться
Теплий  май  твоїх  вишневих  губ,  -

Тільки  знаю:  щось  в  мені  минається.
Час  пряде  свою  одвічну  нить:
Солов'ям  вишнево  одспівається,
Журавлям  осінньо  відболить;

                                                                          Тільки  знаю:  за  далеким  Світязем,
                                                                          В  сум  снігів,  що  випили  тепло,
                                                                         Раптом  погляд  твій  мені  засвітиться
                                                                         І  волосся  золоте  крило.