пʼятниця, 6 березня 2015 р.

Ліна Костенко "І як тепер тебе забути?"

І  як  тепер  тебе  забути?
Душа  до  краю  добрела.
Такої  дивної  отрути
я  ще  ніколи  не  пила.
Такої  чистої  печалі,
такої  спраглої  жаги,
такого  зойку  у  мовчанні,
такого  сяйва  навкруги.
Такої  зоряної  тиші,
такого  безміру  в  добі!..
Це,  може,  навіть  і  не  вірші,
                                                           а  квіти,  кинуті  тобі. 

Немає коментарів:

Дописати коментар