Максим Рильський "Молочно-сині зариси ланів..."

Молочно-сині  зариси  ланів,
Сніг  на  листках  —  а  листя  ще  зелене!
Я  вийшов,  я  покинув  сутерени,
Назустріч  снігу  голову  відкрив.

Нарешті,  що  таке  любов  для  мене?
Чи  полюбив  —  це  значить  загубив?
Хіба  немає  світа  і  світів
Поза  лицем  зрадливої  Гелени?

Так:  військо  превеселе  я  зібрав,
                                                                          Та  поведу  це  військо  не  на  Трою.
                                                                          Хай  тужиш  ти  —  хай  плачеш  ти  за  мною.

                                                                          Я  новий  обрій  серцем  угадав,
                                                                          Я  віддаюся  вільній  переміні,
                                                                         Я  полюбив  поля  молочно-сині.