Павло Тичина "Не вірте, люди, снігу..."

Не  вірте,  люди,  снігу  —  

Холодній  чистоті:
Краса  його  бездушна
Без  палу  і  вогню.

Укрив  він  як  хутром
Всі  трави  і  квітки:  —
Не  дам,  не  дам  цвісти  вам,
Бо  я  кохаю  сон.

Живі  землі  живої,
Згадайте  ви  весну,
Блакитно-ясні  бурі
І  цвітно-травний  шум.

                                                          Ах,  небу  голубому,
                                                         Ах,  золотим  вітрам  —
                                                         Повірте,  люди,  —  сонцю
                                                         І  музиці  його!