Василь Стус "Не любити тебе – не можна"

Не  любити  тебе – не  можна.

Володіти  тобою – жаль.
І  хвилина  діяння  кожна
Випромінює  нам  печаль.
Бути  разом...  в  однім  цілунку.
Злить  уста  і  серця  свої.
Тільки  хвилі  нема  порятунку...
Плачуть  вночі  лишень  солов'ї...
Ти  в  хвилину  чуттєвої  бурі
Не  віддайся  мені,  дивись,
Бачиш  вечора  крила  похмурі?
То  над  нами  вони  зійшлись.
Хай  нам  кажуть:  любити  можна
Тільки  раз.  Того  разу  й  жаль,
І  щаслива  хвилина  кожна
Випромінює  нам  печаль.
Не  ховайся  в  зволоженім  зорі,
Бо  розгойдані  береги 
Поглинаючих  трансмагорій
Будуть  завжди  нам  дорогі.
Ні!  Знайди  і  в  чуттєвих  бурях
Не  перейдену  нами  грань,
Щоб  не  відати  днів  похмурих,
Щоб  не  знати  про  гнів  прощань.
Не  любити  тебе – можна,

То  й  любитись  з  тобою – жаль,
Бо  хвилина  кохання  кожна
Випромінює  нам  печаль.