Микола Вінграновський "Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом..."

Вже  небо  не  біжить  тим  синьо-білим  бігом

В  своєму  зорехмарному  ряду.
Завіяло,  заговорило  снігом
У  полі,  попід  садом  і  в  саду.

Погасло  небо,  і  землі  не  чути.
Сплять  босі  села  в  хаті  на  печі.
І  сняться  їм  борщі  та  калачі,
Та  день  будущний,  миром  не  забутий.

Лиш  царство  заяче  гасає  і  живе,
                                                                          Бринить  деінде  безголовий  сонях,
                                                                          І  скирта-дума  у  сніги  пливе,
                                                                          Пливе  стара,  позаторішня  соня...