Я сьогодні тебе не впізнала,
Зовсім інший якийсь, не мій…
Навіть слово – холодно-лукаве,
Навіть погляд – і той неблагий.
Навіть порух – незграбно грубий,
Навіть подих – і той стальний…
Ти змінився?.. Коли, мій друже?..
Став для мене умить чужий.
Пригорнула такого… не мого,
Бо чомусь мені так шкода
Стало світла твого вчорашнього,
Несхололого ще тепла…
Посміхнувся… Не віриш, мабуть,
У моє милосердя… Дарма…
Бо й на сонці бувають плями…
А мені ще так треба тепла…
Немає коментарів:
Дописати коментар